Міжхребцеві грижі

Підняти тему міжхребцевих гриж, спонукав нещодавній випадок при обстеженні на МРТ, коли пацієнтці написали у висновку – «протрузія», а в попередньому обстеженні було написано «грижа». Те що ми отримали багато негативу, це нічого не сказати: «Де моя грижа, ви її не бачити, що ви за спеціалісти»… і все в такому дусі. Ще прийшлось залучати 3 спеціалістів для пояснення та проведення лікбезу на тему міжхребцеві грижі.

Тому давайте будемо обізнаними. Але головне, цей випадок, ще раз доводить що потрібно не в ГУГЛі ставити самому собі діагнози, а звертатися до спеціалістів.

Тільки лікар, який 6 років навчається у виші, проходив 2 роки інтернатури, спеціалізацію, а потім щоб підтверджувати та здобувати категорію, постійно навчається (курси, семінари, конференції), є фахівцем у своїй галузі, тільки він знає новітню класифікацію, стадію, вид (підвид) захворювання.

В цій статті ми постараємось пояснити, що міжхребцеві грижі бувають різні, і тільки фахівець може розібратися у всьому цьому. Також ви зрозумієте, що медицина не стоїть на місці, вона змінюється, удосконалюється, йде вперед. І головне! Не факт, що через рік чи два ця класифікація не зміниться, чи до неї не  додадуть нові терміни.

Для початку ми почнемо з самого простого.

1. Міжхребцева кила = міжхребцева грижа = грижа міжхребцевого диска = спинномозкова грижа (лат.hernia disci intervertebralis) ураження хребта, при якому  відбувається розрив зовнішнього фіброзного кільця міжхребцевого диска й м'яка центральна частина випинає за його межі.
2. Хребет людини схожий на складну інженерну конструкцію і виконує 2 важливі функції: опірно-рухову і захисну (захищає спинний мозок). Стародавня східна медицина вважала, що хребет – вмістилище життєво-важливої енергії; за його станом складається враження не лише про здоров’я внутрішніх органів, але і про душевне самопочуття людини.
3. Хребет людини складається з 33/34 хребців: з 7 шийних хребців, 12 грудних хребців, 5 поперекових хребців, 5 крижових хребців та 2–4 куприкових хребців. У немовлят є 33 окремих хребці. У дорослої людини хребці нижнього відділу зростаються, утворюючи крижову кістку і куприк, тому окремих хребців налічується 28. Між хребцями розташовані міжхребцеві диски, що слугують своєрідними амортизаторами та пом'якшують рухи хребців. Кожен диск складається з твердої зовнішньої частини (фіброзного кільця) та м'якої внутрішньої частини (пульпозного ядра). Якщо пульпозне ядро ​​виходить за межі фіброзного кільця, виникає міжхребцева грижа. Цей стан супроводжується болем, дискомфортом і обмеженням рухливості, що відбувається через тиск, який ядро ​​диска, що випинається, чинить на спинний мозок і нервові коріння.

Які міжхребцеві грижі бувають (і це саме цікаве)

На сьогодн при описі типів патологічних вибухань речовини міжхребцевих дисків використовується класифікація Фардона (Fardon)2014, являє собою консенсус Північноамериканського товариства хребта та американського товариства радіології хребта та нейрорадіології хребта та Американського товариства радіології хребта та нейрорадіології.

Типи патологічних вибухань речовини міжхребцевих дисків:

• Протрузія міжхребцевого диска
• Екструзія міжхребцевого диска
• Секвестр міжхребцевого диска
• Пролабування міжхребцевого диска (симетричне, асиметричне).

Дискоостеофітний комплекс – це протрузія чи пролабування міжхребцевого диска, оточені остеофітами.

! Грижа (кила) міжхребцевого диска – це локальне вибухання міжхребцевого диска, до 25% (90 градусів) окружності, охоплює в себе : протрузію, екструзію та секвестр міжхребцевого диска.

Протрузія диска:

• Максимальний розмір кили на рівні шийки.
• Відсутнє поширення речовини міжхребцевого диска за межі замикальних пластинок.

Екструзія диска:

• Найбільша відстань вибухання більша ніж ширина шийки в сагітальній площині  та ширини основи в аксіальній площині.
• Є поширення (міграція) речовини міжхребцевого диска за межі замикальних пластинок.

Секвестр:

Секвестр – це екструзія міжхребцевого диска, при якій фрагмент речовини диска (пульпозне ядро)повністю відділяється від міжхребцевого диска.

Пролабування міжхребцевого диска (DISC BULGE):

Пролабування міжхребцевого диска – це вибухання зовнішніх волокон фіброзного кільця за краї суміжних тіл хребців, яке займає більше ніж 25 % (90 градусів) окружності та не поширюється краніально чи каудально за межі суміжних замикальних пластинок. Не є килою диска!

• Симетричне (займає всю окружність міжхребцевого диска)
• Асиметричне (займає не всю окружність міжхребцевого диска, але більше ніж 25%).

Локалізація грижі диска:

• Аксіальна (поперечна) площина.

Кила в аксіальній площині може розташовуватися в 4-х зонах (ізольовано або відразу в  декількох, що залежить від розміру кили):

- центральній (медіанній)                                  - форамінальній

- субартикулярній (задньобоковій)                    - екстрафорамінальной.

• Несиметрична грижа в центральній зоні може називатися парацентральною (парамедіанною).

Ступені звуження хребтового каналу

Ступені звуження хребтового каналу та латеральної кишені (частина хребтового каналу, що відповідає субартикулярній зоні):

0 ст - немає звуження

1 ст – звуження менше ніж 1/3

2 ст - звуження від 1/3 до 2/3

3 ст – звуження більше ніж 2/3

Стеноз хребтового каналу:

Звуження до 10,0 мм – абсолютно вузький;

11,0 – 14,0 мм -  відносно вузький;

Понад 14,0 мм - норма для всіх відділів, крім С1,там – 15,0 мм.

У медицині грижі хребта класифікують залежно від того, у якому відділі хребта вони локалізовані:

• хребці С1 – С7 — грижа шийного відділу. Шийна - зустрічається рідше, але є небезпечною через ризик зтиснення спинного мозку. Симптоми включають біль у шиї, плечах і руках, запаморочення та оніміння пальців
• хребці Т1 – Т12 — грижа грудного відділу. Грудна - найбільш рідкісний тип, проявляється болем у грудній клітці та міжреберній ділянці, може імітувати симптоми серцевих або легеневих захворювань
• хребці L1 – L5 — грижа поперекового відділу. Поперекова - найчастіша локалізація. Біль часто іррадіює в сідниці та ноги, посилюючись при русі, кашлі чи чханні.

У напрямку випинання:

• Задня (дорсальна) - випинання спрямоване у бік спинномозкового каналу, що призводить до компресії спинного мозку та нервових корінців
• Бічна (латеральна) грижа - випинання спрямоване в бічні сторони диска, може торкатися нервових корінців, викликаючи радикулопатію
• Передня (вентральна)грижа - не супроводжується вираженими неврологічними симптомами.

Але це ще не все…

Залежно від причини розвитку грижі поділяють на:

• первинні - виникають внаслідок травм або надмірного фізичного навантаження;
• вторинні - викликаються дегенеративними змінами дисків, руйнуванням і всиханням оболонок.

Іноді міжхребцева грижа випадає не в хребетний канал, а потрапляє в тіло хребця через гіалінову пластину. Такі випинання називають  вузликами Шморля. Зазвичай, вони протікають безсимптомно, але при їх великій кількості у людини можуть з'являтися болі в спині.

Як бачите, щоб у всьому цьому розібратися, потрібні спеціальні знання та навички. Тому, недарма на всіх дослідженнях пишеться «висновок (УЗД, МРТ, КТ, лабораторних та т.д.)  не являється остаточним діагнозом, потрібно звертатись до профільного спеціаліста».

Повернемось до наших міжхребцевих гриж (кил)

Ознаки наявності міжхребцевої грижі визначаються багатьма факторами: місце розташування, розмір і напрямок випинання. Головний прояв грижі - больовий синдром. Біль з'являється в тій частині спини, в якій знаходиться випинання. Вона посилюється при будь-якому навантаженні та зазвичай зменшується в положенні лежачи. У зоні локалізації випинання м'язи напружені й людина намагається обмежувати рух цієї частини спини.

 До основних симптомів розвитку міжхребцевої грижі шиї та грудей відносяться:

• розвиток гострого головного болю;
• порушення артеріального тиску;
• втрата чутливості у пальцях на руках;
• відчуття уявного обертання простору, що провокує запаморочення;
• постійний біль, що розходиться за межі місця локалізації грижі, оперізує всю спину.

Якщо розвивається міжхребцева грижа в поперекових відділах, то до основних симптомів належать:

• поява різкого болю при рухах, нахилах чи різких поворотах;
• поколювання, втрата чутливості у пальцях ніг чи паху;
• сильний біль, що прогресує не тільки в попереку, але і в ділянці кульшового суглоба;
• порушення роботи сечовидільної та репродуктивної системи, проблеми із травленням.

Діагноз «міжхребцева грижа» не є причиною для паніки, але і тягнути з лікуванням захворювання не варто, це серйозне захворювання, яке потребує уважного ставлення та своєчасного лікування.

Діагностика міжхребцевої грижі ґрунтується на комбінації аналізу симптомів, фізикального огляду та інструментальних методів дослідження. Лікар починає з вивчення історії хвороби, виявляючи можливі фактори ризику та оцінюючи характер больових відчуттів.

Найбільш важливими діагностичними методами є:

• MРT. Золотий стандарт діагностики міжхребцевих гриж. Дозволяє візуалізувати не лише кісткові структури, а й м'які тканини, у тому числі міжхребцеві диски, зв'язки та нервові корінці
• Рентгенографія. Використовується для виключення інших патологій хребта, таких як переломи чи викривлення
• Електроміографія. Метод, що використовується для оцінки провідності нервових імпульсів та діагностики компресії нервових корінців, що буває корисним при складних випадках або супутніх неврологічних порушеннях.

«Який лікар лікує міжхребцеву грижу?» – при наявності такої проблеми може знадобитися консультація кількох профільних фахівців -  невролога, ортопеда-травматолога.

ЗАПИС ЗА ТЕЛ. 0800 307 300